- виходець
- [ви/ходеиц']
-х'ідз'ц'а, ор. -х'ідзцеим, м. (на) -х'ідзцеив'і/-х'ідз'ц'у, мн. -х'ідз'ц'і, -х'ідз'ц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
виходець
Смотреть что такое "виходець" в других словарях:
виходець — хідця, ч. 1) Людина, яка переселилася з іншої країни, краю, області і т. ін. 2) Людина, що перейшла з одного соціального середовища до іншого. •• Ви/ходець з того/ сві/ту покійник, який, за народним повір ям, виходить із могили … Український тлумачний словник
виходець — (людина, яка переселилася з іншої країни, краю, области тощо), виходень, виходько, виселець, переселець … Словник синонімів української мови
виходець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
виходько — а, ч., діал. Виходець … Український тлумачний словник
посланець — нця/, рідко посла/нець, нця, ч. Особа, яку посилають з яким небудь терміновим дорученням, повідомленням і т. ін.; гонець. || Представник держави, посланий в іншу державу з якою небудь дипломатичною місією. || Делегат з їзду, конгресу і т. ін. ||… … Український тлумачний словник
спец — а/, ч., розм. 1) Представник інтелігентської професії – виходець із непролетарського середовища (назва, поширена в СРСР до середини 20 х р.). 2) Те саме, що спеціаліст … Український тлумачний словник
переселець — (той, хто переселяється / переселився на нове місце мешкання); імміґрант (чужоземець, що оселився у якійсь країні для постійного мешкання); еміґрант (той, хто залишив батьківщину й виїхав до іншої країни для постійного / тривалого мешкання);… … Словник синонімів української мови
араб — раба, ч. Пр. Араб, виходець Близького Сходу або Північної Африки, людина арабської національності … Словник лемківскої говірки
выходец — дця, Сб. Виходець, уроженець іншої місцевості … Словник лемківскої говірки
гуцул — цула, ч. Св. [1.] Гуцул, житель і виходець з Східних Карпат. [2.] Кінь гуцульський, що характеризується малим зростом, і великою витривалістю … Словник лемківскої говірки
